"Якщо ти побудуєш кращу мишоловку, то маєш нагоду піймати кращу мишу"
Solomon Short David Gerrold
"A day for Damnation"
(The war against chtorr, book 2)
![]() |
Гурт української популярної музики "Мозаїка" був створений в Канаді у жовтні 1993 року любителями пісні, емігрантами з України, Леонідом Вінницьким і Олегом Мельничуком. Непроста дійсність еміграції диктує свої умови, та спосіб життя. Кожний день насичений проблемами, більшість з яких потребують миттєвого вирішення. Тому й музика, для багатьох аматорів, стає справою спогадів.
Поява "Мозаїки" стала приємною
несподіванкою у житті української громади Торонто. Спочатку гурт
виступав під назвою "Зоряна криниця". До її складу входили
Олег
Мельничук, Леонід Вінницький, Віктор Цвірко. Гурт грав
типові для того часу шлягери, та й через деякий час, з причини
нестачи часу, Віктор покинув гурт. Опинившись на
роздоріжжі, музиканти швидко знайшли заміну.
В "Мозаїку" прийшли
барабанщик

Олександр Леськів і бас гітарист Валерій Антоненко. З їх приходом почався новий період творчості гурту. Він приймає назву "Мозаїка", але музичне кредо залишилось незмінним. У репертуарі переважають пісні, витоки яких сягають у сиву давнину.
В свою чергу, великий внесок творчих і матеріальних зусиль доклав у "Мозаїку" Олександр Леськів, за що йому велика подяка. Згодом, у зв'язку з переїздом у інше місцепроживання,
Олександр і Валерій залишили гурт. На зміну їм прийшли бас гітарист Геннадій Бурківський, Михайло Дорош, співачки Ліана Спис, та Оксана Пікуш.
![]() |
"Мозаїка" повністю змінила репертуар, в якому домінують власні пісні, а також твори композиторів Володимира Гуменчука, Михайла Моди, Анатолія Баранчука, Олега Коцюби, Анатолія Заступа, Олега Краєвського, Юрія Воронюка, та інших. Філософія "Мозаїки" грунтується на щирому захопленні піснею певного кола Української еміграціі в Канаді.
![]() |
"Мозаїка" принесла новий, сучасний стиль у виконання пісень, різнобарвила намисто Українських народних мелодій, створила низку власних творів, в яких викристалізувались їх емігрантські пошуки свого щастя. Просто вони люблять свою рідну мову і пісню - складову частину нашої долі. Нелегкої, незрозумілої, але єдиної і неповторної.


